Сторінка практичного психолога
Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних. Сьогодні ми розуміємо, що на стан ментального здоров’я кожного українця впливає ситуація в країні, тому зараз дуже важливо подбати про свій психологічний стан. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров’я – нерозривне ціле.
Звертайтеся по допомогу до перевірених
Номери телефонів в Україні
Лінія Національної психологічної асоціації *(10:00-20:00 щодня, дзвінки безкоштовні) 0 800 100 102
Лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів (цілодобово, дзвінки безкоштовні) 0 800 33 20 29
Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» (цілодобово, дзвінки безкоштовні) 0 800 210 160
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» 0 800 500 335( з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні) 0 800 500 335
Урядова «гаряча лінія» (цілодобово, дзвінки безкоштовні) 1545
Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю
(цілодобово, дзвінки безкоштовні) 1547
Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine (цілодобово) 7333
Лінія емоційної підтримки МОМ (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні)
0 800 211 444
Гаряча лінія Служби психосоціальної підтримки військовослужбовців та їх сімей ГО “Громадський рух “Жіноча сила України” (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні) 0 800 332 720
Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна»
(з мобільного або стаціонарного) або 116111 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні) 800 500 225
Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД БО «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДУ» (цілодобово, безоплатно; в т.ч. психологічна підтримка для людей які живуть з ВІЛ та їх близького оточення) 0 800 500 451
Загальнонаціональна гаряча лінія з питань туберкульозу БО «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДУ» (08:00 – 18:00, безоплатно; в т.ч. психологічна підтримка для людей, які хворіють на туберкульоз та їх близького оточення) 0800 503 080
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правничої допомоги в Україні понеділок-п’ятниця 08:00 – 18:00, дзвінки безкоштовні; 0 800 213 103 +38 044 363 10 41
«ТИ ЯК?»
УВАГА! НЕБЕЗПЕКА! ПВК «РЕДАН»
Наприкінці лютого в Україні набула поширення серед молоді нова деструктивна російська субкультура ПВК «Редан». Рух використовується для організації масових заворушень та дестабілізації суспільної ситуації в нашій країні. З метою запобігання участі учнів в таких небезпечних зібраннях у Сагайдацькому НВК було проведено ряд просвітницько-профілактичних заходів. Учням було роз’яснено та продемонстровано відео-презентації і відеоролики про те, що участь в цьому русі несе небезпеку для життя та здоров’я, а також передбачає кримінальну відповідальність, яка настає з 14 років.
ДЕНЬ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ
7 лютого світова спільнота відзначала День безпечного Інтернету. Відповідні заходи проходять у всьому світі з метою привернення уваги громадськості до важливості створення безпечного Інтернет простору для наймолодших користувачів. Наш НВК не став виключенням та долучився до проведення даних заходів.
Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді. У школі було проведено ряд заходів для учнів з метою поглиблення їх знань про безпечний Інтернет.
Молодші школярі та учні 5-6 класів подивилися мультфільми та відео презентації про безпечне користування Інтернетом, дізналися більше про Інтернет-культуру, пригадали правила Інтернет спілкування , а також познайомилися з цікавими, а головне, безпечними Інтернет-ресурсами. Після перегляду діти відповідали на поставлені запитання, розповідали цікаві історії, пов’язані з використанням Інтернету, засвоїли правила безпечного користування Інтернетом.
ЯК ЗБЕРЕГТИ СВОЄ ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВІЙНИ
Зараз тисячі людей відчувають тривогу, страх, стрес та розпач. Швидше за все, ви хотіли б почуватися інакше. І виникає питання: “Як повернути собі працездатний стан? Як реагувати спокійно та адекватно на те, що відбувається навколо вас? Запропонуємо вам кілька простих практик, які допоможуть пережити війну та бути корисними для себе та ваших близьких. Для початку ви можете обмежити час перегляду новин та задати собі чіткі вимірювані інтервали: 1 раз на годину, 1 раз на 3 години і т. д.
Особливий стрес викликає відчуття безпорадності та нездатності вплинути на події. Тому корисно прийняти ідею: “Є речі, на які я можу вплинути. І ті, що поза моєю владою. Те, що я можу робити – робитиму, а те на що я не можу вплинути – прийматиму як факт.”
Якщо ви зараз подбаєте про себе, то потім зможете підтримати ваших близьких. Зараз як ніколи ми маємо приділити увагу своєму психічному та психологічному здоров’ю. До війни ніхто не готовий, але навіть у такій ситуації треба знати, як справлятися з панікою та страхом — це наше першочергове завдання!
Що важливо знати про тривогу та страх
Тривога під час війни – нормальна реакція на небезпеку. Це емоційний стан із постійним очікуванням негативних подій.
Давайте коротко розглянемо функції страху:
1. Охоронна: запобігає участі у потенційно небезпечній поведінці;
2.Мотиваційна: стимулює до дій щодо ймовірності благополучного завершення подій;
3.Адаптаційна: мобілізація організму для швидкої зміни поведінки та пристосування до нових умов існування.
Всі люди проходять три стадії стресової реакції:
1.Тривожність – струс всього організму. Утворюється коли виникає загроза існування і триває від 6 до 48 годин.
2. Стійкість, адаптація. Ознаки стадії тривоги зникають, і опір стає вище норми.
3. Виснаження – після довготривалого впливу стресора адаптивна енергія вичерпується. Можуть з’являтися незворотні симптоми тривоги.
Як допомогти собі? Щоб зберігати життєву енергію, вам необхідно: достатньо спати , п’ємо воду, робимо паузи від новин, відкидаємо жаль за втраченим майном, ми обов’язково все відбудуємо, не перестаємо мріяти й планувати, що зробимо після війни, знижуємо стрес обіймами та гумором, взаємодіємо з тваринами, підтримуємо близьких словами «Я тебе люблю». Спробуйте прості дихальні техніки. Повільно та глибоко вдихати через ніс і так само повільно та глибоко видихати через рот, інший варіант – вдихати і видихати на п’ять рахунків або просто заплющити очі і сконцентруватися на диханні. Ще варіант: робіть глибокий вдих, подумки рахуючи до чотирьох. Наповнюйте легені починаючи з нижніх відділів (живота). Затримайте дихання, рахуючи до 4х. Зробіть повільний видих через рот, відраховуючи 4 рахунки. Затримайте дихання на чотири рахунки. Зробіть вдих на 4 рахунки. Повторіть для початку 10-12 разів.
Практики усвідомленості. Сядьте зручно, заплющте очі. Просто дихайте і спостерігайте за вашим диханням чи відчуттями у тілі чи звуками навколо ва 10-20 хвилин.
Практика спрямованої уяви. Людині необхідно уявити «добре місце», або «захищене комфортне місце». Можна уявити ситуацію, в якій було добре і спокійно, намагайтеся ловити відчуття цього місця, звуки, запахи.
Продовжуйте робити ці та інші прості практики для підтримки себе в нормальному стані протягом усього періоду випробувань, які прийшли в наше з вами життя.
Важливо пам’ятати: “Усьому свій час під сонцем … значить і це пройде”.
Як безпечно пережити воєнний час?
Війна є важким випробуванням для кожного з нас. Ми іноді відчуваємо, що сили покинули нас і це може вплинути на наше навчання, роботу та життя вдома. Ось кілька правил, які допоможуть вам успішно подолати цю стресову ситуацію. Ці правила, звичайно, не в змозі змінити політичну реальність, але вони можуть змінити ваше життя і допомогти вам спокійно пережити воєнний час чи інші не менш стресові ситуації. Дотримуючись цих нескладних правил, ви станете спокійнішим і сильнішим.
Дотримуйтесь заведеного порядку життя. Звичайне розмірене життя створює острівець безпеки в океані небезпек і . Зберігаючи заведений розпорядок дня, ви демонструєте собі та оточуючим, що ви сильні та життєздатні.
Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та висипайтеся.
Виконуйте вправи на розслаблення. Щоденні вправи на розслаблення допоможуть вам подолати стрес. Чим регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати природний баланс в організмі.
Говоріть про свої почуття з близькими людьми. Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то ви знімете з себе їхній тягар і подивитеся на них по-новому. Більше того, ви можете з подивом виявити, що й інші люди відчувають те саме, що й ви.
Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, родичі або друзі, яким потрібно трохи участі чи підтримки.
Виділіть час для улюблених занять. Щодня виділяйте час на те, що ви любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання, походи та багато іншого. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам’ятати про те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя щасливішим.
Куди звернутись по психологічну підтримку
За підтримки Національної психологічної асоціації (НПА) психологи-волонтери створили центр психологічної підтримки “Як ти?” для тих, хто потерпає від останніх подій і відчуває постійні стрес, хвилювання та тривогу. За підтримкою можна звернутися безкоштовно, у будь-який час доби. Щоб отримати психологічну допомогу, заповніть анкету.
“Розкажи мені” — безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій. Команда платформи допомагає всім, хто потребує емоційної підтримки, консультації та допомоги. Звернутися за допомогою можна через вебсайт ініціативи.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою. Дзвінки безкоштовні: 0-800-300-155.
“УкрЄдність” – сайт безкоштовної психологічної підтримки від Української спілки психотерапевтів. Команда підбере для вас фахівця відповідно до зазначених Вами проблем. Є можливість відвідувати безкоштовні підтримуючі групи в онлайн-форматі.
Слова допомагають – бот, який розповідає про різні стани й емоції та підказує, як допомогти собі. Також радить, як підтримати іншу людину, котрій потрібна психологічна допомога. Створений командою Центру психічного здоров’я НаУКМА та факультету інформатики CyberFI НаУКМА.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
Презентація
Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?
Якщо зовнішніх проявів немає або вони неоднозначні, зверніть увагу на дев’ять найпоширеніших ознак:
1. У дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.
2. Боїться ходити до школи або брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт).
3. Ходить до школи довгим «нелогічним» шляхом.
4. Втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися.
5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами.
6. Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття.
7. Має розлади сну або часті погані сни.
8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки.
9. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.
Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?
Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:
1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, батьків інших дітей.
12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.
13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з учнями.
14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.
Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”
2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
5. Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
