Школа в селі має стати кузнею освіти, школою моральності, центром культурного життя населення, а отже, джерелом світлого майбутнього всього народу. О.Духнович |
Дорогий друже!
Перед тобою сторінки книги, якій понад сто років. Книгу цю писали сотні людей різних за віком і своїми вподобаннями. Писали вересневими росяними ранками і довгими зимовими вечорами, квітучими травневими днями і червневими надвечір’ями.
І в усіх цих днях, роках, десятиріччях чулася ніжна і зворушлива мелодія завжди юного дзвінка – золота симфонія рідної альма-матері.
Шлях, путівець, дорога, стежка, стежина... Ота шкільна стежина, яка манить ступити на неї, та коли вже ступиш – не зупинишся. Вона то спускається вниз, то піднімається вгору, далеко – далеко за обрій, до заповітної мети, назва якій – Знання, Розум, Мудрість.
І все це дала тобі вона – рідна школа.
|
|
Уклін наш, Сагайдацькій рідній школі –
Красуні, що серед села стоїть Неначе та тополя в чистім полі Замріяно у даль вона глядить І кожен день спішать до школи діти Де їх чекають мудрі вчителі У стінах цих учитись і творити Веселі щоб співати тут пісні Багато шкіл великих і красивих Та наймиліша нам саме вона Ця Сагайдацька школа наша рідна, Що нас у світ широкий проводжа. М. Степаненко |