У національному відродженні нашого народу, у процесі розбудови і зміцнення України як незалежної держави, у розвитку самобутньої української культури, складовою якої є рідна мова, дуже багато важить формування культури усного та писемного мовлення. Бути культурним означає бути грамотним. Адже грамотність людини є запорукою її успіху.
8 вересня (за рекомендацією Всесвітньої конференції освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року) оголошено Міжнародним днем грамотності. В такий спосіб ООН прагне привернути, починаючи з 1966 року, увагу громадськості до того, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому.
Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, до майстерного бажання володіти нею і відчуття власної відповідальності за рідну мову. Це та багато інших питань добре усвідомили учні Сагайдацької ЗОШ І – ІІІ ступенів, які стали активними учасниками свята Міжнародного дня грамотності.
З метою формування ціннісного ставлення до навчання, визначення, що бути грамотним важливо для кожної людини, в школі проведені наступні заходи:
1. Тематичне інформування: «8 вересня – Міжнародний день грамотності».
2. Бібліотечна виставка «Не бійтесь заглядати у словник»
3. Складання пам’ятки: «Вузлики напам’ять» (5-6 кл.)
4. Написання диктантів (5-11кл.)
5. Круглий стіл: «Суржик чи антисуржик?» (7-9кл.)
6. Гра «Перекладацька дуель» (всі бажаючі учні)
Титули «Найграмотніший учень школи» здобули: Дацько Андрій (5 клас), Бебін Юрій та Кармазин Ірина (6 клас), Андрущенко Максим (7 клас), Удод Таїсія ( 8 клас), Корнієнко Владислава (9 клас), Гребенюк Едуард (9 клас), Климась Віталій ( 10 клас), Кругляк Артем (11 клас).
У грі «Перекладацька дуель» переможцями стали: Андрущенко М. (7 кл.), Чепіжна Е. (8 кл.), Гребенюк Е. (9 кл.).
Як чемно та шанобливо привітатись, спілкуватись, поводитись у суспільстві? Саме на ці запитання шукали школярі відповідь за круглим столом «Суржик чи антисуржик?», що сприяв усуненню деформації української літературної мови, яка на всіх рівнях – лексичному, фразеологічному, граматичному – допомагає, хоч якоюсь мірою, підвищити рівень мовленнєвої грамотності.
Тематичні запитання: «Чи варто сподіватися на те, що українці в майбутньому говоритимуть «правильною» мовою?», «Чому для України суржик – це хвороба, від якої ще не знайдено надійних ліків?», «Чи має право суржик на існування?» викликали серед присутніх неабияку цікавість, а пізніше переросли в дискусію.
Цікаво пройшли обговорення сценок. Також звернули увагу на труднощі слововживання суржикових виразів, які виникають під час перекладу. Та головне, що школярі зробили для себе висновок: відродження України неможливе без духовного відродження нації. А духовний прогрес народу неможливий без глибокого пізнання народної моралі, етикету, культури мовлення, що є запорукою грамотності кожної людини.
