Передамо нащадкам наш найбільший скарб – рідну мову
Учні Сагайдацької загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. разом з усією Україною, з усім світом також відзначили День рідної мови. Адже це день повернення українців до їхньої історичної пам`яті. І одним із шляхів до такого повернення є оволодіння рідною, українською мовою. Бо тільки повертаючись до національного, ми повертаємось до себе, допомагаємо розбудити заснулі серця байдужих.
Першим етапом свята був конкурс малюнків «Рідна мова очами дитини», в якому взяли участь учні 5-7 класів. Найкращими відзначені малюнки таких учнів:
Марінченко Б.(6 кл.), Пархомук А., Чепіжна Е., Бородулін М., Кутовий М.(7 кл.), Шайдуллова Х., Фоменко К., Рак А. (8 кл.).
Часто гуртувалися школярі біля стінгазети «Календар долі української мови».
«Наша мова – одна з найдревніших і найбагатших серед тисячі мов світу. Згідно з класифікацією ЮНЕСКО, українська мова за влучністю передачі образу, дії, за милозвучністю посідає третє місце в світі», – про це повідомили на святковій лінійці ведучі
Альона Лифар та Артьом Кругляк, учні 10 класу.
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми – українці? … –
ці слова у вигляді риторичних запитань звучали із вуст одинадцятикласника Владислава Штанька. Затамувавши подих, слухали школярі ученицю 11 класу Наталію Холод, яка декламувала «Молитву до рідної мови» К.Мотрич.
Завершився захід музичною композицією «Вертайсь, рідна мово, у серце народу» для учнів середніх класів.
Головне, що учні школи усвідомили: у нації ніколи не відібрати майбутнє і минуле, якщо не знищити її мову. Бо саме вона є тим річищем, що несе рідне слово із покоління в покоління. Коли ж замулимо його – перестанемо бути народом, нацією.
Тож завдання кожного пильнувати це чисте джерело, шанувати тих, хто несе українське слово, його утверджує і плекає. І тільки тоді зерна любові до рідної мови проростуть у серці кожної людини і заколосяться плідною нивою.
Звучання слів і запах слів.
Ця квітка ніжна і чудова
Широких батьківських степів.
Всі каравани знайдуть воду
В краю пустель і злих негод.
Як річка з роду і до роду –
Так мова з`єднує народ.